За допомогою стикерування на упаковку наносять інформацію про сам товар, а маркування містить інформативну частину та є додатковим маркетинговим інструментом. Ці відомості дозволяють працівнику складу отримати інформацію щодо переміщення продукції, а споживач отримує максимальну кількість даних про товар. Для нанесення стикерування та маркування потрібно впевнитись у відповідності експлуатаційних характеристик упаковки.
Стикерування товару — це етап підготовки товару до продажу, після якого він може поступати на полиці торгових мереж. Стикери наклеюють з тильного боку упаковки, для того, щоб товар не втрачав маркетингової привабливості. На стикерах вказують:
- склад товару;
- термін придатності;
- інструкцію із застосування;
- переклад інформації про продукцію на державну мову (у разі потреби);
- штрих-код;
- вартість товару.
Продукція, яка реалізується через торгові мережі, має обов’язково містити стикер на своїй упаковці.
Маркування товару робить продукцію більш привабливою для потенційного клієнта, повідомляє споживачу про функції товару, розповідає про правила з експлуатації і робить фірму-виробника впізнаваною. Тому, маркування розглядається як важливий маркетинговий інструмент.
Торговельне маркування продукції може бути представлене у таких видах:
- етикетка;
- бірка;
- ярик:
- вкладиш;
- кол'єретка;
- стрічка.
Етикетку використовують для маркування продуктів харчування та непродовольчих товарів. Це найпоширеніший носій інформації про продукт. Кол'єретка — це частина етикетки, але розміщується тільки на алкогольних та безалкогольних напоях. Виконує як інформаційну, так і декоративну функцію.
Непродовольчі типи продукції, особливо одяг і вироби з тканини, маркуються за допомогою бірок, ярликів, стрічок і вкладишів. Ці елементи несуть у собі додаткову інформацію з експлуатації предмета й містять рекламу іншої продукції виробника.